Історія розвитку соціального та інклюзивного туризму в світі та Україні у ХХ – першій чверті ХХІ століття

Анотація

Метою статті є дослідження історії розвитку соціального та інклюзивного туризму в світі та Україні у ХХ – першій чверті ХХІ століття. Методологічною основою дослідження є принципи наукового об’єктивізму та історизму. В ході дослідження використовувалися методи аналізу, синтезу, індуктивний, дедуктивний, описовий, систематизація, узагальнення. Наукова новизна. Здійснено аналіз історії розвитку соціального та інклюзивного туризму в світі та Україні у ХХ – першій чверті ХХІ століття. Описано різні аспекти соціального туризму: як соціальний туризм сприймається в різних соціокультурних і географічних умовах; які елементи соціального туризму виключені; як змінюється демографія потенційних соціально відчужених груп. У дослідженні також пояснюються тенденції особливих форм туризму та їхнє значення для соціальної інклюзії в туризмі. Результати дослідження. Досліджено взаємозв’язок інклюзивного туризму і соціальної інтеграції, висвітлено важливість участі осіб з обмеженими можливостями у туристичних подіях та програмах з точки зору світового досвіду. Наголошується на необхідності усвідомлення важливості та впровадження інклюзивного дизайну для осіб з особливими потребами з точки зору світового досвіду та історії. Висвітлено ключові проблеми, з якими стикаються люди з обмеженими можливостями під час участі в туристичній діяльності в світі та в Україні, а також запропоновано інноваційні рішення для створення більш інклюзивного та комфортного туристичного середовища. Описано переваги доступної туристичної індустрії для людей з особливими потребами, як-от розширена соціальна підтримка, соціальний прогрес і робота над забезпеченням добробуту. Зроблено висновки про необхідність інституціоналізації соціального та інклюзивного туризму в Україні, розробки стандартів якості послуг, створення реєстрів програм, розвитку партнерств і комплексного підходу до формування безбар’єрного середовища як чинника сталого розвитку.