ПОЛІТИКА ВИКОРИСТАННЯ ШІ ТА ТЕХНОЛОГІЙ З ПІДТРИМКОЮ ШІ
Політика редколегії щодо використання штучного інтелекту
У зв’язку з поширенням технологій штучного інтелекту в науковій комунікації редакція визначає такі засади їх відповідального використання (докладніше див. Положення про політику протидії плагіату).
Автори статей, які подають рукописи до редакції журналу, зобов’язані задекларувати будь-яке використання генеративного штучного інтелекту (ШІ) чи технологій, підтриманих ШІ, у науковій роботі відповідно до наступних принципів:
- Авторство.Технології ШІ не можуть бути зазначені як автор або співавтор. Права та обов’язки, що випливають із авторства, можуть належати лише людині. Застосування ШІ не може підміняти особистий інтелектуальний внесок автора в концепцію, аналіз, інтерпретацію результатів і формулювання висновків. Приховування використання ШІ або надання неправдивої інформації щодо цього факту розцінюється як порушення етичних норм наукової публікації.
- Людський контроль і відповідальність.Інструменти ШІ мають використовуватися під уважним людським наглядом. Автори мають ретельно перевіряти й редагувати текст, створений ШІ, оскільки штучний інтелект може виробляти вигляд надійного, але неправильного, неповного або упередженого результату. Автори несуть остаточну відповідальність за зміст опублікованого матеріалу, точність, достовірність і наукову новизну поданих матеріалів, незалежно від ступеня використання ШІ.
- Рецензування. Під час рецензування, ухвалення рішень щодо публікацій та редагування заборонено використовувати будь-які інструменти чи системи штучного інтелекту. Рецензії, редакторські висновки й остаточні рішення щодо прийняття статей до друку мають здійснюватилюди — члени редакційної колегії та рецензенти. Застосування ШІ у процесі редагування можливе лише для технічної підтримки (перевірка форматування, орфографії тощо) і не повинно впливати на зміст наукового тексту.
- Допустиме використання.Генеративний ШІ та технології, підтримані ШІ, можуть застосовуватися виключно з метою покращення ясності викладу, мовної виразності або орфографічної правильності рукопису. Їх використання має бути лише для підвищення читабельності та мовної коректності пропонованої статті.
