Історичні реконструкції і осмислення парадигм чань/дзен-буддизму в західній буддології ХХ – початку ХХІ століття
DOI:
https://doi.org/10.32589/2412-9321.32.2026.363252Ключові слова:
чань/дзен-буддизм, західна буддологія, історіографія, історія філософії, Д. Т. Судзукі, Г. Дюмулен, Т. Г. Фоулк, Д. МакрейАнотація
Метою дослідження є аналіз основних підходів до осмислення історії чань/дзен-буддизму в західній буддології ХХ – початку ХХІ століття та з’ясування трансформації історіографічних моделей його інтерпретації. У статті розглянуто праці Г. Дюмулена, Д. Т. Судзукі, Т. Г. Фоулка та Д. Макрея як репрезентативні приклади різних способів реконструкції історії чань/дзену. Методологія дослідження ґрунтується на історіографічному, історико-філософському та порівняльному аналізі, що дає змогу простежити зміну дослідницької оптики від модерних інтерпретацій до критичного перегляду усталених наративів. Наукова новизна полягає в тому, що чань/дзен-буддизм розглянуто не лише як історико-релігійний феномен, а і як об’єкт академічного осмислення, образ якого формується залежно від дослідницьких стратегій і способів реконструкції минулого. У статті показано, що в інтерпретації Судзукі чань/дзен постає передусім як безпосередній досвід пробудження, тоді як у працях Дюмулена акцент перенесено на історичну
тяглість традиції та конкретні форми її розвитку в Китаї і Японії. Водночас критичні підходи Фоулка та Макрея зміщують увагу з пошуку «автентичної» історії на аналіз механізмів формування генеалогій, наративів та історичної пам’яті. Окрему увагу приділено тому, як різні моделі опису чань/дзену впливають на саме розуміння предмета дослідження та межі його історичної реконструкції. Результати дослідження засвідчують, що історія чань/дзен-буддизму в сучасній науці постає як складний історіографічний конструкт, а її опис залежить від методологічної оптики, інтелектуального контексту й поставлених дослідником завдань. Встановлено, що історія чань/дзен-буддизму в західній науці осмислювалася в межах різних історіографічних моделей – від модерних синтетичних наративів до критичного аналізу механізмів конструювання традиції.
Посилання
Голець, О. Я. (2013a). Проблема добра і зла в духовній традиції Китаю. Вісник
Київського національного лінгвістичного університету. Серія: Історія, економіка,
філософія, 18, 84–90.
Голець, О. Я. (2013b). Уявлення про красу в японській традиційній культурі:
релігійний аспект. Totallogy-XXI. Постнекласичні дослідження, 29, 288–301.
Донець, О. Б. (2024). Символізм дзен у просторі культури. Культурологічний
альманах, 4, 50–56.
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.4.6
Капранов, С. В. (2019). Дзен-буддизм та духовно-інтелектуальний потенціал Японії
(друга пол. ХІХ-ХХ ст). Східний світ, 3(104), 5–14.
https://doi.org/10.15407/orientw2019.03.005
Мелещук, А. А. (2022). Трансформація антропологічних вимірів культури Японії
під впливом дзен-буддизму в епохи Камакура, Муроматі і Мамояма. Грані, 25(3),
–15.
https://doi.org/10.15421/172230
Рубель, В. А. (1997). Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність.
Аквілон-Прес.
Dumoulin, H. (1963). History of Zen Buddhism. Internet Archive.
https://archive.org/details/historyofzenbuddhismheinrichdumoulins.j._679_J
Foulk, T. G. (2022). Introduction to the forthcoming histories of Chan (Zen). Hualin
International Journal of Buddhist Studies, 5(2), 1–57.
https://dx.doi.org/10.15239/hijbs.05.02.01
Japanese Zen Buddhist philosophy. (2022). In E. N. Zalta & U. Nodelman (Eds.), The
Stanford Encyclopedia of Philosophy (Winter 2022 ed.). Stanford University.
https://plato.stanford.edu/entries/japanese-zen/
McRae, J. R. (2003). Seeing through Zen: Encounter, transformation, and genealogy in
Chinese Chan Buddhism. University of California Press.
Suzuki, D. T. (1958). Essays in Zen Buddhism: First series. Internet Archive.
https://archive.org/details/essaysinzenbuddhismdtsuzukifirstseries1958_784_C
