Критичне мислення як тренд мережевої культури
DOI:
https://doi.org/10.32589/2412-9321.31.2025.348150Ключові слова:
влада медіа, критичне мислення, культура мислення, маніпуляція, “уявні експерименти”, цифровий світАнотація
Метою розвідки є аналіз поняття “критичне мислення” як вміння об’єктивно і неупереджено сприймати виклики мережевого соціуму на рівні нелінійних моделей цифрової комунікації. Методологія зорієнтована на застосування структурного, семіотичного, логіко-аналітичного, аксіологічного, культурологічного, феноменологічного і компаративного підходів. Наукова новизна. Стаття спирається на трансдисциплінарну модель концепту “критичне мислення”, тож становлення та інтелектуальна градація поняття представлена в горизонті логіки, аналітичної
філософії мови, прикладної етики та аксіології. Дані парадигмальні поєднання дозволяють висвітлити цілісне і об’ємне бачення критичності мислення на онтологічному рівні становлення загальної культури мислення в оптиці медіаграмотності, необхідної в цифровому світі. Результати
дослідження. Стаття демонструє поступ провідних критеріїв критичності мислення та його культури. Основна увага приділена кореляції між критичним мисленням та інтелектуальною доброчесністю, з акцентом на ролі раціональності та об’єктивності, що визначається авторами
як необхідна компонента для формування цифрової медіаграмотності. Дослідження демонструє і застосування інструментарію критичного мислення в навчальному процесі вищої школи, зокрема, на прикладі обраних студентами Київського національного лінгвістичного університету курсів за
вибором, таких як “Актуальна прикладна етика” і “Критичне мислення як сучасний тренд”. Значна увага приділена прикладним засадам критичності мислення, для демонстрації яких застосовуються “уявні експерименти”. У даному аспекті аналізується “Шестигранник капелюхів мислення” та його
роль у формуванні протидії впливу маніпуляціям. Зокрема, пропонуються стратегії викриття “інфобульбашок” і “ехо-камер”, лакмусом яких є “підтверджувальні упередження”, репрезентативність чуттєвого пізнання та створені ними ілюзії-симулякри. Висновується, що практичне формування затребуваних на часі “4-К навичок” не можливе без боротьби зі стереотипністю мислення та впливом недоброчесних ЗМІ як дзеркалами влади медіа в цифровому світі.
Посилання
Барт, Р. (2023). Camera lucida. Нотування фотографії; пер. з франц. О. Червоник.
Харків: MOKSOP.
Беля, В. & Комісар, Л. (2024). Трансформації цінностей в оптиці українського
воєнного дискурсу: від імперативів до вартостей. У Український воєнний дискурс:
полілог жанрів і стилів : колективна монографія (с. 33-47). Київ: Видавничий
центр КНЛУ.
Ліпман, М. (2005). Критичне мислення: чим воно може бути? Постметодика, 2(60),
–41.
Кіяновська, М. (2020, 23 квітня). Пандемія як шанс чи як кінець світу. Збруч.
Комісар, Л. П. (2024). Культура мислення як сучасний тренд: теоретичні і прикладні
аспекти. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія.
Культурологія: Збірник наукових праць, 1 (39), 42–47.
Комісар,Л.П. (2024). Сучасні практики культури мислення: критичність, креативність
і “softskills”. У “Ad orbem per linguas. До світу через мови”. Матеріали Міжнародної
науково-практичної конференції “Семіотика української НЕЗЛАМНОСТІ: мова –
освіта – дискурс” (с. 101-103). Київ: Видавничий центр КНЛУ.
Комісар,Л. (2024). Рецепції культури мислення в сучасних комунікативних процесах.
У Співвідношення соціального-індивідуального у сучасних комунікативних
процесах: збірник наукових праць (с. 54-56). Київ: НАУ.
Комісар, Л. (2025). Інтертекстуальність як трансмодальний маркер сучасної цифрової
культури. У “Ad orbem per linguas. До світу через мови”. Матеріали Міжнародної
науково-практичної конференції “Людина і цифрове суспільство: когніція –
мова – освіта – дискурс” (с. 476-478). Частина 1. Київ: Видавничий центр КНЛУ.
Комісар, Л. (2025, 20 травня). Актуальна прикладна етика. Силабус вибіркової
навчальної дисципліни. Київ: КНЛУ.
https://eng.phil.knlu.edu.ua/wpcontent/uploads/2025/05/%D0%90%D0%BA%D1%8
%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%
D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D1
%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B
%D1%83%D1%81_25-26.pdf
Комісар, Л. (2025, 20 травня). Критичне мислення як сучасний тренд. Силабус
вибіркової навчальної дисципліни. Київ: КНЛУ.
https://eng.phil.knlu.edu.ua/wpcontent/uploads/2025/05/%D0%9A%D1%80%D0%B8
%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D
%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%8F%D0%BA_%D1%81%D1
%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D1%80
%D0%B5%D0%BD%D0%B4_%D0%A1%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B1%
D1%83%D1%81_25-26.pdf
Конверський, А. Є. (2024). Критичне мислення. 4-те вид. перероб. та доп. Підручник
для студентів навчальних закладів вищої освіти усіх спеціальностей. Київ: Центр
учбової літератури.
Кругляк, М. І. (2021, 15 жовтня). Критичне мислення. Матеріали ІІІ частини онлайнкурсу “Логіка, аргументація, критичне мислення” [в блозі https://criticalthinkerua.
wordpress.com], 7–49.
Петрочеллі, Дж. (2025). Що за маячня? Ефективна протидія фейкам, конспірології та
обману; пер. з англ. О. Асташової. Київ: Наш формат.
Семіотичний аналіз явищ культури: Монографія. (2021). Київ: Інститут філософії
імені Г.С. Сковороди НАН України.
Тягло, О. В. (2008). Критичне мислення. Харків: Основа
Хоменко, І. & Шрамко, Я. (2022). Сучасна аналітична філософія: історичні витоки та
перспективи розвитку. (За матеріалами 11-го міжнародного конгресу Товариства
аналітичної філософії, 12-15.09.2022, Берлін, Німеччина). Sententiae, 41 (3), 197–
Х’юмер, М. (2024). Знання. Реальність. Цінність: Вступ до аналітичної філософії
майже для всіх; пер. з англ. М. Є. Бистрицького. Київ: ДУХ І ЛІТЕРА.
Castells, М. (2000). The Rise of the Network Society. The Information Age: Economy,
Society and Culture. Cambridge, MA; Oxford, UK.
Lipovetsky, G. (2004). Les temps hypermodernes. Nouveau Collège de Philosophie. Paris:
Grasset.
