Глобалізація як рушійна сила: імплементація превентивних заходів протидії природним загрозам у туристичній індустрії : історичний контекст (ENG)

Анотація

Мета статті охоплює кілька ключових напрямків: глобалізація як контекст: дослідити, як процеси глобалізації (зокрема, швидкий розвиток туризму, взаємозалежність ринків) впливають на поширення та управління ризиками, пов’язаними з природними загрозами; оцінка впливу проаналізувати наслідки дії природних загроз на розвиток туристичної галузі, що підтверджується підрозділом “результати дії природних загроз для розвитку туризму”; обґрунтування превентивних заходів: виявити та описати існуючі або необхідні заходи для попередження та мінімізації наслідків природних загроз; стійкість та рекомендації: надати практичні рекомендації та стратегії для зменшення ризиків з метою забезпечення стійкості туристичної індустрії перед природними загрозами. Методи та методологія проведення дослідження. Методологічну основу роботи становлять: метод теоретичних досліджень, індукції і дедукції, спостереження, порівняння, аналіз і синтез. Методологія ґрунтується на принципах: системності, науковості, об’єктивності, детермінізму, єдності зовнішніх впливів та внутрішніх умов розвитку. Наукова новизна сконцентрована на переосмисленні стратегій управління природними ризиками в туристичній сфері, переводячи акцент на превентивну стійкість в умовах глобалізації. У дослідженні розкривається механізм, через який глобалізація діє як “рушійна сила”, що не лише посилює масштаби туристичної діяльності, але й ускладнює управління ризиками від природних загроз.Обґрунтовується концептуальна модель стійкості туристичної індустрії, яка ґрунтується на превентивних, а не лише постфактум заходах, інтегрованих у глобальну туристичну політику. Визначаються організаційно-економічні механізми для імплементації запропонованих превентивних заходів на рівні туристичних підприємств, регіональних адміністрацій та міжнародних туристичних організацій.

Результати дослідження сприятимуть формуванню науково-обґрунтованого набору превентивних стратегій, методів та політик, які можуть бути використані зацікавленими сторонами (туристичні компанії, урядові органи, міжнародні організації) для підвищення їхньої готовності та стійкості до природних загроз в умовах глобалізації.