Історія впровадження практик соціального туризму в Європі та Україні

Анотація

Метою дослідження є вивчення історичного досвіду впровадження практик соціального туризму, а також їхня актуалізація в сучасних умовах. Методологія базується на використанні комплексу наукових методів: історичний, порівняльний, узагальнення, систематизація психологопедагогічної, науково-методичної, спеціальної літератури; зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему; моделювання; аналіз визначення понять. Використовуються також емпіричні методи та зокрема статистичні методи: метод визначення інтегрального показника,
метод прогнозування точності експертних оцінок, метод оцінювання репрезентативності вибірки, а також методи аналізу емпіричних даних за допомогою інформаційних технологій. Наукова новизна. Здійснено аналіз зарубіжного досвіду соціального туризму, який показує, що необхідною умовою розвитку такого виду туризму є державна підтримка, чітко сформована стратегія та фінансування. Для цього необхідною стає формування цільової підтримки соціального туризму органами державної влади та місцевого самоврядування; правове регулювання відносин у напрямку регулювання відносин учасників соціального туризму; підтримка виробників національного туристичного продукту; створення сприятливих умов для розвитку соціального туризму серед різних категорій та груп населення та їх популяризація; врахування інтересів усіх громадян при розробці та реалізації програм розвитку соціального туризму. Результати дослідження. Розглянуто наукові підходи до розуміння та дослідження соціального туризму й обґрунтовано теоретико-методологічні засади та практичні напрями забезпечення інноваційного розвитку цього виду економічної діяльності. Проаналізовано практичні проблеми організації соціального туризму, зокрема перешкоди, які виникають на шляху інноваційного розвитку цього виду економічної діяльності.