Державотворча діяльність Лонгина Цегельського у роки національно-визвольних змагань (1918–1921 рр.)

Анотація

Метою статті є вивчення місця і ролі Л. Цегельського в контексті національно-визвольних змагань українців, аналіз основних напрямків його громадсько-політичної діяльності та їх взаємозв'язків, а також формулювання більш широких висновків щодо політичної еліти того часу і шляхів, які вона обирала для реалізації завдань національного руху. Методологічна основа дослідження ґрунтується на використанні різноманітних загальнонаукових і історичних підходів. Основою роботи є принципи об'єктивності й історизму. Біографічний метод, який передбачає дослідження історичних подій через призму життя та діяльності окремих діячів, відіграв важливу роль у дослідженні. Наукова новизна полягає в новому підході до постановки проблеми та її комплексному розкритті, що включає нове осмислення фактів і документів, їх теоретичну інтерпретацію та розробку власної пояснювальної моделі. Новизна результатів дослідження полягає в залученні нових архівних матеріалів, публікацій, документів, пресових джерел, мемуарів і наукової літератури до наукового обігу. Результати дослідження свідчать, що Лонгин Цегельський був в центрі подій, які вплинули на формування української національної ідеї в період визвольної боротьби. Спираючись на серйозні дослідження українських істориків, етнографів та політиків, він обґрунтував унікальність і самостійність української нації, спростувавши твердження російських і польських шовіністів про український народ як неоформлену етнічну групу, частину інших народів. Він значною мірою сприяв розвитку національної свідомості, яка стала вирішальним фактором для самоутвердження нації.