Цифрові детермінанти розвитку вищої освіти

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32589/2412-9321.30.2025.331967

Ключові слова:

цифровізація, вища освіта, блокчейн, інтернет-технології, штучний інтелект, віртуальна реальність, доповнена реалність, цифрові компетентності, персоналізація навчання

Анотація

Метою дослідження є розроблення теоретико-методологічних засад цифровізації системи вищої освіти й обґрунтування практичних рекомендацій щодо її удосконалення в Україні. Методологія. У процесі дослідження було обрано шлях домінування принципів і методів пізнання, вибір яких визначався підходами до розкриття теми, поставленими завданнями та специфікою джерел. Було використано принципи системності, когнітивності, використання методів спостереження, порівняння, аналізу, синтезу, індукції, дедукції, вимірювання та абстрагування. Наукова новизна. Проаналізовано феномен цифровізації вищої освіти в Україні та світі. Досліджено системи управління навчанням (Moodle, Canvas, Google Classroom,) та системи управління навчальним контентом (Zoom, Microsoft Teams, Google Drive, OneDrive, Unicheck, StrikePlagiarism), які становлять технологічний фундамент цифрової освіти у закладах вищої освіти України. Систематизовано трансформаційні процеси, технологічні інновації та їхній вплив на академічне середовище у контексті глобальних тенденцій зростання EdTech ринку. Результати дослідження. Визначено, що період 2020-2024 років заклади вищої освіти України пройшли через фундаментальну цифрову трансформацію, яка змінила підходи до викладання та навчання. Зазначено, що понад 90% закладів вищої освіти успішно впровадили цифрові технології у свої освітні процеси. Цифровізація дозволила подолати географічні бар’єри та створити рівні можливості для молоді з різних куточків країни, що сприяє розвитку людського капіталу всієї України. Ключові напрями цифрової трансформації ЗВО мають включати розвиток цифрової інфраструктури (забезпечення високошвидкісного доступу до інтернету для всіх закладів вищої освіти, модернізація обладнання, створення центрів цифрових компетентностей), удосконалення нормативно-правової бази (регулювання дистанційної та змішаної освіти, цифрова ідентифікація та автентифікація, захист даних та кібербезпека, визнання цифрових кваліфікацій), а також стимулювання інновацій та обміну кращими практиками через грантові програми, конкурси цифрових інновацій, створення національних репозитаріїв відкритих освітніх ресурсів.

Посилання

Bernuy, C., Chumbe, S. & Garcia, C. (2021). Virtual Reality (VR) in Superior Education Distance Learning: A Systematic Literature Review. International Journal on Informatics Visualization, 5, 264–270.

Gungor, A., Kool, D., Lee, M., Avraamidou, L., Eisink, N., Albada, B., van der Kolk, K., Tromp, M.& Bitter, J. H. (2022). The Use of Virtual Reality in A Chemistry Lab and Its Impact on Students‟ Self-Efficacy, Interest, Self-Concept and Laboratory Anxiety. Journal of Mathematics, Science and Technology Education, 18, (3).

https://doi.org/10.29333/ejmste/11814

Khrisna, L., Suryapranata, P. & Lazarusli, I. A. (2023) Gamification Using Visual Novel to Improve Chemistry Learning Motivation. Journal of Games Game Art and Gamification, 8(1), 13–17.

Lysenko, S. & Kachur. A. (2023). Challenges Towards VR Technology: VR Architecture Optimization. 13th International Conference on Dependable Systems, Services and Technologies (DESSERT): abstracts, Athens, Greece, 13–15, 1–9.

Okrepka, H. (2022). Virtual Laboratory ChemСollective: Features, Benefits and Prospects of Using in Chemistry Practical Classes in Higher Education Establishments. Problems of Education, 1 (96), 120–133.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-11