ЗНАННЯ І ВІРА В КОНТЕКСТІ МОРАЛЬНОГО ВИБОРУ ІНДИВІДУ

Анотація

У статті автор прагне з’ясувати природу мудрості, розмежувати поняття віри та надії у контексті софійності світоглядного знання, зголошується визнати духовною цінністю будь-яку форму морального імперативу, оскільки останній є сенсожиттєвим виміром особистісно значущого світовідношення та суспільного очікування із наступним поміркованим волевиявленням у культурно-антропологічному просторі.

Ключові слова: моральний імператив, мудрість, духовна цінність, віра, надія, поміркованість, волевиявлення.

В данной статье автор стремится определить природу мудрости, разграничить понятия веры и надежды в контексте софийности мировоззреческого знания, признаёт духовной ценностью любую форму морального императива, поскольку последний является смыслосодержащим измерением личностно значимого мироотношения
и общественного ожидания с последующим рассудительным волеизъявлением в культурно-антропологическом пространстве.

Ключевые слова: моральный императив, мудрость, духовная ценность, вера, надежда, рассудительность, волеизъявление.

This article clarifies the nature of wisdom, while discriminating the notions of belief and hope in the context of “sophiynost” of the ideological knowledge. The paper claims any form of moral imperative to be a spiritual value, since such imperative emerges as a vital sense-containing dimension of the personally significant attitude to the world around and of social expectation followed by a plausible manifestation of one’s will within the cultural and anthropological space.

Key words: moral imperative, wisdom, spiritual value, belief, hope, plausibility, act of will.