ГУМАНІСТИЧНА ТРАДИЦІЯ У ПАЛІМПСЕСТАХ ДІГІМОДЕРНІЗМУ: РЕСПОНСИВНІСТЬ ЧИ СИМУЛЯЦІЯ?
Анотація
У статті розглянуто проблему рецепції класичної гуманістичної традиції крізь призму дігімодернізму. Особлива увага приділена реконтекстуалізації провідних гуманістичних понять, а також дослідженню їх трансформації у гіпертекстовому просторі екранної культури. У висновках зазначено особливий епістемологічний зріз у сучасному
мисленні, зокрема перехід від лінійного способу сприйняття дійсності до гіперцептивного (у сенсі нелінійного), та окреслено активну актуальність гуманістичної традиції у контексті сучасного гуманітарно-філософського дискурсу.
Ключові слова: дігімодернізм, гуманітарні науки, гіпертекст, гіперцепція, екранна культура, здоровий глузд (sensus communis), інтелектуал, освіта (Bildung), респонсивність, розум, такт, традиція.
В статье рассматривается проблема рецепции классической гуманистической традиции сквозь призму дигимодернизма. Особое внимание уделено реконтекстуализиции ведущих гуманистических понятий, а также исследованию их трансформации в гипертекстовом пространстве экранной культуры. В выводах обозначен особый
эпистемологический срез в современном мышлении, в частности переход от линейного способа восприятия действительности к гиперцептивному (в смысле нелинейного), и очерчена активная актуальность гуманистической традиции в контексте современного гуманитарно-философского дискурса.
Ключевые слова: дигимодернизм, гуманитарные науки, гипертекст, гиперцепция, экранная культура, здравый смысл (sensus communis), интеллектуал, образование (Bildung), респонсивность, разум, такт, традиция.
This article analyzes the problem of reception of the classic humanistic tradition viewed through the prism of digimodernism. The paper puts an emphasis on recontextualisation of the leading humanistic concepts as well as the study of their transformation in the hypertext space of screen culture. The article concludes outlining a specific epistemological layer
in modern reasoning, in particular, the transition from the linear mode of perception to the hyperceptive mode (in the sense of nonlinear). It also outlines the topicality of the humanistic tradition in the context of contemporary humanitarian and philosophical discourse.
Key words: digimodernism, humanities, hypertext, hyperception, screen culture, common sense (sensus communis), intellectual, education (Bildung), responsiveness, reason, tact, tradition.
