The prism of time: the factor of information transfer
DOI:
https://doi.org/10.32589/2412-9321.29.2024.301910Ключові слова:
стародавня інформація, перенесення інформації, спотворення інформації, зміна інформації, призма часу, фактор перенесення інформаціїАнотація
Метою дослідження є загальний аналіз подій та обставин, що з плином часу впливають на зміну та/або спотворення історичної інформації. Методологічну основу статті становить сукупність принципів та способів пізнання, вибір яких визначався міждисциплінарними підходами
до розкриття теми, поставленими завданнями та специфікою джерел. У процесі дослідження були використані критичний та порівняльний методи аналізу джерел давньої інформації, а також аналіз та систематизація подій і обставин, що впливають на інформацію, з їхньою наступною
класифікацією. Наукова новизна статті полягає в тому, що на відміну від загальноприйнятого аналізу окремих випадків спотворення інформації, в даному дослідженні зроблено спробу виявити групи та види подій та обставин, які вплинули або могли вплинути на спотворення інформації
протягом усього періоду її існування, та згодом систематизувати та класифікувати їх як окремі явища чи фактори, які необхідно враховувати під час дослідження такої інформації. Результати дослідження ґрунтуються на аналізі стародавньої інформації, а також на аналізі безлічі подій та
обставин, які вплинули чи могли вплинути на наше сприйняття такої інформації чи на її фізичне спотворення. Враховуючи обмежені часові рамки, в цьому дослідженні були проаналізовані події та обставини, які можна віднести лише до одного типу, оскільки всі вони були пов’язані лише з
перенесенням інформації з одного носія на інший (наприклад, при записі усного оповідання на твердий носій, при відновленні тексту з оригіналу, під час редагування, копіювання або перекладу тексту або при іншому варіанті перенесення інформації на новий носій). Ці події та обставини
було об’єднано в один фактор, який умовно можна назвати “фактором перенесення інформації”. При цьому в процесі дослідження було встановлено те, що вплив даного фактора на інформацію найчастіше відбувався з трьох причин, а саме: внаслідок недбалості, непоінформованості чи
вдавання.
Посилання
Allen, M. J. B., Rees, V., & Davies, M. (Eds.). (2002). Marsilio Ficino: His theology, his philosophy, his legacy (Vol. 108). Brill.
Aristophani Byzantii, W. J. Slater & A. Nauck, Eds. (1986). Aristophanis Byzantii Fragmenta (). Walter de Gruyter.
Diderot, D. (1969). Œuvres complètes. (Edition chronologique, Vol. 2). Club français ̧ais du livre.
Dodds, E. R. (1957). Notes on Some Manuscripts of Plato. The Journal of Hellenic Studies, 77, 24–30. JSTOR.
https://doi.org/10.2307/628629
Donner, F. M. (2010). Muhammad and the believers: At the origins of Islam. The Belknap press of Harvard University Press.
Doody, A. (2010). Pliny’s encyclopedia. The Reception of the Natural History. Cambridge University Press.
Herodotus. (1928). Herodotus. Books III and IV (T. E. Page, E. Capps, & W. H. D. Rouse, Eds.; A. D. Godley, Trans.; Vol. 2). William Heinemann.
Herodotus. (2004). The Histories (G. C. Macaulay, Trans.). Barnes & Noble Books.
Herodotus. (2015). The Histories (T. Holland, Trans.). Penguin books.
Justinian. (1979). The Digest of roman law. Theft, rapine, damage and insult (B. Radice, Ed.; C. F. Kolbert, Trans.). Penguin books.
Justinian. (1998). The Digest of Justinian. Book I-XV (A. Watson, Ed. & Trans.; Vol. 1). University of Pennsylvania Press.
Justinian. (2008). Digesta Iustiniani (L. L. Kofanov, Trans.; 2nd edition, Vol. 1). Statut.
Justinian. (2010). Iustiniani Augusti Digesta seu Pandectae (S. Velyvis & R. A. Misevičiūtė, Eds.; Vol. 1). Registrų centras.
Kent, R. G. (1920). The Textual Criticism of Inscriptions. Journal of the American Oriental Society, 40, 289–299. JSTOR.
https://doi.org/10.2307/593434
Metzger, B. M., & Ehrman, B. D. (2005). The text of the New Testament. Its Transmission, Corruption, and Restoration (4th edition). Oxford university press.
Murphy, T. (2004). Pliny the Elder’s Natural history. The empire in the encyclopedia. Oxford University Press.
Ohlig, K.-H. (2010). Foreword. Islam’s “Hidden” Origins. In The hidden origins of Islam: New research into its early history (pp. 7–14). Prometheus Books.
Parker, D. C. (2008). An introduction to the New Testament. Manuscripts and their texts. Cambridge University Press.
Plato. (1997). Plato. Complete works (J. M. Cooper & D. S. Hutchinson, Eds.). Hackett Publishing Company.
Plinius Secundus. (1966). Pliny Natural history. Libri XXIV-XXVII (T. E. Page, E. Capps, W. H. D. Rouse, L. A. Post, & E. H. Warmington, Eds.; W. H. S. Jones, Trans.; Vol. 7).
William Heinemann.
Plinius Secundus. (1967). Pliny Natural history. Praefatio, Libri I-II (E. H. Warmington, T. E. Page, E. Capps, W. H. D. Rouse, & L. A. Post, Eds.; H. Rackham, Trans.; Vol. 1).
William Heinemann.
Radding, C. M., & Ciaralli, A. (2007). The Corpus Iuris Civilis in the Middle Ages. Manuscripts and Transmission from the Sixth Century to the Juristic Revival.
Koninklijke Brill NV.
Reynolds, L. D. (1983). The Elder Pliny. In L. D. Reynolds (Ed.), Texts and transmission. A Survey of the Latin Classics (pp. 307–316). Clarendon Press.
Rogerson, J. W. (2005). An Introduction to the Bible (revised). Equinox Publishing.
Sumney, J. L. (2014). From Then to Now. In The Bible (2nd ed., pp. 19–32). 1517 Media; JSTOR. https://doi.org/10.2307/j.ctt2050vw6.8
Tarrant, H. (1993). Thrasyllan platonism. Cornell University Press.
Taylor, A. E. (1955). Plato. The man and his work. Methuen & Co. Ltd.
Wilson, N. (1962). A list of Plato manuscripts. Scriptorium, Année 1962, 16-2, 386–395. Persée.