Opposing of the ideas of slavofilism in the historical and socio-political vievs of V.B.Antonovych

Анотація

Метою дослідження є представлення змісту та ідейних основ науково-публіцистичної боротьби одного з найвідоміших істориків та громадського діяча ХІХ століття В.Б.Антоновича із прихильниками слов’янофільства за право вільного розвитку української державності, мови та літератури в Росії в другій половині ХІХ століття. Методологія грунтується на використанні мікроісторичного підходу. При цьому застосовуються принципи об’єктивності, систематизації та науковості. Використано хронологічний метод, метод аналізу та синтезу, а також порівняльний та ретроспективний методи. Наукова новизна. На основі аналізу наукової спадщини В.Б.Антоновича було встановлено, що вчений намагався активно протистояти поглядам слов’янофілів і сприймав українську самобутність, як таку, що має історико-духовні та культурні витоки з часів раннього середньовіччя. Таким чином у В.Б.Антоновича формувалися переконання щодо необхідності збереження українських національних традицій, утвердження національної свідомості, поповнення духовного арсеналу української нації культурними здобутками світової цивілізації. Результати дослідження. Розкрито
сутнісні риси та соціокультурні чинники формування українськості В.Б.Антоновича в складних умовах відродження української нації в другій половині ХІХ століття. Крізь призму науково-публіцистичного протистояння з прихильниками слов’янофільства, проаналізовано етнополітичні погляди вченого на сутнісні риси, а також характер і зміст взаємовідносин української та російської націй. Визначено, що В. Б. Антонович постійно доводив слов’янофілам, що українці є окремим, самодостатнім народом із власною історією, мовою та культурою, а будь-яке об’єднання України з
Московією вчений вважав за нещастя для України і джерело її національного гноблення. Розглянуто умови та канали поширення української національної ідеї В.Б.Антоновичем у суспільстві, показано специфіку її трактовки видатним істориком.