Ракетно-ядерна проблема Північної Кореї як ключовий фактор дестабілізації Північно-Східної Азії

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32589/2412-9321.28.2023.280612

Ключові слова:

ракетно-ядерна проблема Північної Кореї, денуклеаризація, саміт, переговорний процес, конфліктність

Анотація

Метою статті є дослідження ракетно-ядерної проблеми Північної Кореї з точки зору її впливу на безпекову ситуацію в сучасному глобалізованому світі. Методологія грунтується на використанні методів зі сфери політичних наук: метод порівняльно-інституційного аналізу, класичний нормативно-інституційний метод нормативного підходу. Під час вирішення поставлених завдань застосовано теоретичний метод дослідження: синтез та аналіз наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження, якісний контент-аналіз публікацій в ЗМІ, узагальнення результатів аналізу. Для роботи із виокремленням характерних рис культурної журналістики був використаний метод дедукції. Наукова новизна. Проведено аналіз ключові фактори дестабілізації та конфлікту на Корейському півострові. Показано, що ракетно-ядерна
проблема Північної Кореї є причиною конфронтації не тільки між США – КНДР, РК – КНДР, а також між блоками США – РК - Японія та Китай – КНДР. Визначено, що характерною ознакою політики держав із ракетно-ядерними комплексами є тенденція до здебільшого дотримання норм міжнародно-правового регулювання ядерної політики, що позначилося на низькій світовій тенденції розповсюдження ракетно-ядерного озброєння. Результати дослідження. Доведено, що
дослідження наукових підходів засвідчує наявність спільної позиції науковців щодо особливостей типів політичних режимів держав, в умовах яких держава може бути потенційним учасником ракетно-ядерної політики як суб’єкт. Зокрема, слід резюмувати, що серед таких держав лідирують держави з демократичними режимами (США, Велика Британія, Франція тощо), проте держави з авторитарними і тоталітарними режимами представлені в меншій кількості серед суб’єктів ракетно-ядерної політики (КНР, КНДР).

Посилання

Галака, С. П. (2011). ООН та нерозповсюдження ядерної зброї. Актуальні проблеми міжнародних відносин, 96, 11–17.

Кайл, Н. Ш. (2011). Контроль над ядерною зброєю і нерозповсюдження. Щорічник СІПРІ «Озброєння, роззброєння та міжнародна безпека», 339–363.

Лещенко, Л. О. (2016). До питання про еволюцію авторитарних режимів у країнах Південно-Східної Азії. Дослідження світової політики. Зб. наук. праць, 33, 46–72.

Мануїлова, К. В. (2018). Міжнародно-правовий режим нерозповсюдження ядерної зброї в сучасному міжнародному праві. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція, 35, том 2, 106- 109.

Патуссі, Т., Курандо, М. (2021). Зміцнення європейської безпеки : сучасні виклики, які створює ядерна зброя. Міжнародні та політичні дослідження, 34, 89–106.

Розвадовський, В. І. (заг. ред.) (2017). Особливості реалізації міжнародного та національного законодавства про ядерну зброю: монографія (С. В. Адамович, О. А. Грицан, І. Р. Пташник & І. І. Петровська). Івано-Франківськ: Навчальнонауковий юридичний інститут Прикарпатського національного університету В. Стефаника.

Самойлов, О. Ф. (2010). Північно-корейська проблема в міжнародних відносинах. Проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць., 1, 273–284.

Федина, С. (2012). Проблематика роззброєння у сучасній міжнародній політиці. Концепція миру через роззброєння. Політичний менеджмент, 1–2, 204–211.

Mah, J. C. (2007). The effect of duty draw back on export promotion: The case of Korea. Journal of Asian Economics, 18, 967–973.

최용한. 윤석열 정부 통일 대북정책 분석. 평화 + 통일 (2023), 4. Vol.198, 6.

https://unikorea.go.kr/books/archive/archive/?boardId=bbs_0000000000000043&mod

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-07

Номер

Розділ

Статті