Історія державно-корпоративних відносин у Південній Кореї

Анотація

Метою дослідження є представлення історії відносин між державою та великим бізнесом (чеболь). Аналізуються характерні особливості ізміни в економічному житті Республіки Корея, пов’язані науково-технічним прогресом, революційними процесамита глобальними викликами світової економіки. Проаналізовано характерні риси економіки Південної Кореї, методи, які використовувала держава для виходу з економічних потрясінь, висвітлено роль допомоги з боку уряду в сфері корпоративної націоналізації. Методологія грунтується на загальнонаукових спеціальних методів дослідження, серед яких необхідно виділити діалектичний метод наукового пізнання та загальнонаукові методи пізнання. Використано системний підхід для обґрунтування закономірностей розвитку світової економіки, структурний аналіз (для аналізу трансформаційних змін в економіці країни). Наукова новизна. У статті показано, що економіка Південної Кореї пережила економічну депресію, А транснаціональні процеси пришвидшують перехід та становлення
тотальної цифрової економіки у Південній Кореї не тільки у виробничих процесах, а й в усіх сферах життєдіяльності корейського суспільства та її адаптації в період Четвертої промислової революції. Визначено, що протягом усієї історії уряд Республіки Корея втручався в економічну діяльність держави, намагаючись контролювати економіку. Результати дослідження. Доведено, що процеси корпоративної транснаціоналізації корейської економіки відіграли важливу роль у
сучасному її становленні, конкурентному лідерстві та входженні в глобальне високотехнологічне бізнес середовище, що вилилося в швидкий перехід країни до Четвертої промислової революції (цифрова революція) з інтеграцією новітніх цифрових технологій та подальшою їхньою адаптацією не лише в автоматизацію процесів виробництва з мінімальним втручанням людини, а й в усі сфери життя корейського суспільства. Вказується, що для застосування досвіду Південної Кореї Україні слід вирішити наступні проблеми: відсутність резерву робочої сили. Значний рівень бюджетних видатків на соціальний захист, старіння населення, низький рівень заощаджень і низька імовірність примусової мобілізації коштів, політична неприйнятність диктатури та подальшого зрощення держави і великого бізнесу.