Місце барона Федора Рудольфовича Штейнгеля в історії державотворення України

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32589/2412-9321.27.2022.276197

Ключові слова:

родина Штейнгелів, барон Ф. Штейнгель, М. Біляшівський, Волинь, музей, архів

Анотація

Метою статті є розгляд одного з аспектів життєдіяльності історії українських німців на теренах нашої держави, який сьогодні привертає увагу багатьох політиків, письменників, науковців. Констатовано, що в розвитку цього етносу була велика кількість ускладнень, починаючи з економічних та політичних, релігійних проблем. У зв’язку з цим є актуальним звернутися до вивчення досвіду накопиченого попередніми поколіннями етнічних німців. Отже, на прикладі вивчення діяльності родини Штейнгелів можна простежити адаптаційні процеси, які супроводжували іноземців під час їх життя на терени України. Кожна історична епоха має приклади державних, громадських діячів, котрі зробили свій посильний внесок у процвітання своєї Батьківщини. Нерідко така діяльність ставала сімейною справою, як це відбулося в німецьких родинах Фальц-Фейнів, Бунге, Корніса, Струве, Шмідта, Фольборта та ін. Її представники відзначалися суспільним служінням, а також політичною діяльністю. Методологія ґрунтується на принципах історизму, системності
й науковості. Використано такі методи, як історико-генетичний, аналітико-синтетичний, метод порівняльного аналізу, ретроспективний, історико-типологічний, метод локальної історії. Наукова новизна. В науковому досліджені увага зосереджена на постаті відомого громадського та політичного діяча барона Федора (Тheodor) Рудольфовича Штейнгеля, який став феноменом в історії державотворення України в найбільш переломні часи, а саме в кінці ХІХ – у першій
половині ХХ ст. У дослідженні розкрита діяльність видатного суспільно-політичного діяча, мецената, надзвичайного посланника і уповноваженого міністра Української Держави в Німеччині, заступника голови Українського наукового товариства в Києві, засновника Городоцького музею – першого світського музею на Волині й сільського музею в Україні. Результати дослідження. Сучасне переосмислення минулого нашої держави збільшило зацікавлення багатьма постатями української історії. Це зумовило появу значної кількості наукових досліджень, головною метою яких було визначення здобутків окремих історичних діячів у боротьбі за українську державність. Будівництво майбутньої держави неможливо без чіткого усвідомлення нашого минулого у всіх його проявах і сукупностях. Отже, історія кожного народу, який населяє державу Україну, є невід’ємною частиною нашої загальної історії. Особливо, українські німці першої половини ХХ ст. усе активніше сприймаються не лише як учасники національновизвольних змагань на теренах
України, а й як творці європейського інтелектуального простору.

Посилання

Абрамов, И.С. (1906). Городоцкий музей Волынской губернии барона

Ф. Р. Штейнгеля. Живая старина, 4, 249–254.

Архіви, колекції та зібрання державних, громадських та релігійних установ у фондах

Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського:

путівник. (2015). Київ: Друкарня Національної бібліотеки України імені

В. І. Вернадського.

Баженов, Л. (1995). Історичне краєзнавство Правобережної України XIX – початку

XX ст.: становлення. історіографія, бібліографія. Хмельницький: Доля.

[Біляшевський Микола [Федотович] [Автобіографія] 11 липня 1923. Київ. Ф. ХХХІ.

Арх. Біляшевського (Спр. 8, Арк. 21-22). Інститут рукопису Національної

бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Київ, Україна.

Гай-Нижник, П. (2014). Візит гетьмана Павла Скоропадського до Німеччини у

контексті політичного життя України 1918 року. Україна дипломатична, XV,

–615.

Гай-Нижник, П. (2016). Федір Штейнгель – меценат, громадсько-політичний діяч,

посол Української Держави в Німеччині. Дипломатична та консульська служба

у вимірі особистості, 95–124.

Галушко, К. Ю. (Упоряд). (2002). Дорошенко Дмитро Іванович.Історія України,

–1923 рр.: документально-наукове видання. Київ: Темпора.

Genealogisches Handbuch der baltischen Ritterschaften. [Teil 3]. Kurland. Görlitz, 1935.

o. J. Bd. II. Lief. 9. S. 237-239 .

Дорошенко, Д. (1969). Мої спомини про недавнє-минуле (1914–1920). Друге видання.

Мюнхен: Українське видавництво.

Друг, О.М., Малаков, Д.М. (2004). Особняки Києва. Київ: Кий.

Іванців, В. (1993). Статут Товариства дослідників Волині, його мета та значення.

Велика Волинь : Минуле і сучасне : матеріали міжнар. наук. краєзн. конф.

(9−11 вересня 1993 р.). Житомир.

Кузьміна, І.В. (2016). Українська гілка роду Штейнгелів: визначні постаті. Історикопросопографічне дослідження. (Дис. ... канд. іст. наук.). Київ.

Mack, W. (1992). The Salzburg Transaction. Expulsion and Redemption in EighteenthCentury Germany. Ithaca and London: Cornell University Press.

Миронець, Н. Р. (2004). Книжково-рукописне зібрання барона Ф. Р. Штейнгеля:

формування, зміст, доля. (Дис. … канд. іст. наук). Київ.

Михайлова, Р. (2010). Федір Штейнгель: історія родини. Рівненський обласний

краєзнавчий музей. 140 років від дня народження Федора Рудольфовича

Штейнгеля. Наукові записки, VIII, 86–91.

Отчет Городецкого музея Волынской губернии барона Ф. Р. Штейнгеля за первый

год с 25 ноября 1896 по 25 ноября 1897 г. (1898), VІІ, Варшава.

Пеленський, Я. (1995). Скоропадський Павло. Спогади ( кінець 1917 – грудень

р.). Київ; Філадельфія.

Пиріг, Р.Я. (2016). Діяльність урядів гетьманату Павла Скоропадського: персональний

вимір. Київ: Ін-т історії України НАН України.

Пономарьова, Т. (2010). Поколінний розпис Штейнгелів. Рівненський обласний

краєзнавчий музей. 140 років від дня народження Федора Рудольфовича

Штейнгеля. Наукові записки, VIII, 49–52.

Реєнт, О.П. (2009). Історія України. Київ: Ґенеза.

Римаренко, І. В. (1997). Масонство в Україні. Людина і світ, 5-6, 52–54.

Савченко, В. (2008). Україна масонська. Київ: Нора-Друк.

[Справа Штейнгеля Максима Васильовича]. Ф.143. Київське міське товариство

взаємного кредиту. (Оп. 1, спр. 17, арк. 6). Державний архів міста Києва, Україна.

Столярець, М. (2002). Слово про Городок. Спогади краєзнавця. Рівне: Азалія.

[Товариство Юзефовсько-Миколаївського буряково-цукрового і рафінадного

заводу]. Ф. 163. Київська міська управа. (Оп. 41. Спр. 431, арк. 2). Державний

архів міста Києва, Україна.

[Циркуляри Київського губернського статистичного комітету волосним правлінням

і повітовим справникам про надання відомостей про кількість селянської землі

та рогатої худоби, про розміри посівів та сінокосів, про урожайність хлібу по

повітах Київської губернії]. Державний архів Київської області (Ф. 804, Оп. 3,

Спр. 154, Арк. 11–17).

[Циркуляри Марії Терезії у зв‘язку з приєднанням до Австрії Галичини й Володимерії.

(1773–1776)]. Центральний державний архів України у м. Львові (Ф. 181, Оп. 2,

Спр. 615, Арк. 17–24).

[Штейнгель Александр [Николаевич] [Біляшевському] Николаю Федотовичу.

Письмо 25 марта 1910. Из С.-Петербурга в [Киев]. Ф. ХХХІ. Арх. Біляшевського

(Спр. 2162, Арк. 1). Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені

В. І. Вернадського, Київ, Україна.

[Штейнгель М. В. Штейнгелю Ф. Р. лист від 14 серпня 1896 р. з Києва]. Ф.109.

Штейнгель Федір Рудольфович (70-і роки XIX–1914 р.). (Спр. 428, Арк. 4).

Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського,

Київ, Україна.

[Штейнгель Ф. Р. Імператору Миколі ІІ 1895 р.]. Ф.109. Штейнгель Федір

Рудольфович (70-і роки XIX–1914 р.). (Спр. 5, Арк. 2). Інститут рукопису

Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Київ, Україна.

[Штейнгель] Федор [Рудольфович] Беляшевскому Николаю Федотовичу. Письмо

февраля 1922. Из [ ] в Киев. Ф. ХХХІ. Арх. Біляшевського (Спр. 2196, Арк.

. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського,

Київ, Україна.

Шевчук, С. Г. (1983). Фольклорно-етнографічні студії Городоцького музею. Наукова

творчість та етнографія, 6, 60-64.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-29

Номер

Розділ

Статті