Місце барона Федора Рудольфовича Штейнгеля в історії державотворення України

Анотація

Метою статті є розгляд одного з аспектів життєдіяльності історії українських німців на теренах нашої держави, який сьогодні привертає увагу багатьох політиків, письменників, науковців. Констатовано, що в розвитку цього етносу була велика кількість ускладнень, починаючи з економічних та політичних, релігійних проблем. У зв’язку з цим є актуальним звернутися до вивчення досвіду накопиченого попередніми поколіннями етнічних німців. Отже, на прикладі вивчення діяльності родини Штейнгелів можна простежити адаптаційні процеси, які супроводжували іноземців під час їх життя на терени України. Кожна історична епоха має приклади державних, громадських діячів, котрі зробили свій посильний внесок у процвітання своєї Батьківщини. Нерідко така діяльність ставала сімейною справою, як це відбулося в німецьких родинах Фальц-Фейнів, Бунге, Корніса, Струве, Шмідта, Фольборта та ін. Її представники відзначалися суспільним служінням, а також політичною діяльністю. Методологія ґрунтується на принципах історизму, системності
й науковості. Використано такі методи, як історико-генетичний, аналітико-синтетичний, метод порівняльного аналізу, ретроспективний, історико-типологічний, метод локальної історії. Наукова новизна. В науковому досліджені увага зосереджена на постаті відомого громадського та політичного діяча барона Федора (Тheodor) Рудольфовича Штейнгеля, який став феноменом в історії державотворення України в найбільш переломні часи, а саме в кінці ХІХ – у першій
половині ХХ ст. У дослідженні розкрита діяльність видатного суспільно-політичного діяча, мецената, надзвичайного посланника і уповноваженого міністра Української Держави в Німеччині, заступника голови Українського наукового товариства в Києві, засновника Городоцького музею – першого світського музею на Волині й сільського музею в Україні. Результати дослідження. Сучасне переосмислення минулого нашої держави збільшило зацікавлення багатьма постатями української історії. Це зумовило появу значної кількості наукових досліджень, головною метою яких було визначення здобутків окремих історичних діячів у боротьбі за українську державність. Будівництво майбутньої держави неможливо без чіткого усвідомлення нашого минулого у всіх його проявах і сукупностях. Отже, історія кожного народу, який населяє державу Україну, є невід’ємною частиною нашої загальної історії. Особливо, українські німці першої половини ХХ ст. усе активніше сприймаються не лише як учасники національновизвольних змагань на теренах
України, а й як творці європейського інтелектуального простору.