Консерватизм у польському суспільному русі в Україні і територіальний патріотизм В. Липинського
Ключові слова:
консерватизм, позитивізм, «органічна праця», «угодовство», територіальний патріотизмАнотація
У статті показано розвиток консервативного напрямку польського суспільно-політичного руху в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Позитивізм, «органічна праця» і «угодовство» були основними течіями консервативного напрямку, який виявляв себе в прагненні досягнути економічних благ, високого соціального статусу, розвитку освіти і культури. Важливу роль у їх реалізації відігравав принцип територіального патріотизму, якого дотримувався В. Липинський. Лідер українського консерватизму, засновник державницької школи української історіографії стояв на позиціях утвердження української державності і забезпечення прав українського народу.
Посилання
Бовуа Д. Битва за землю в Україні (1863–1914): Поляки в соціо-етнічних конфліктах. – К.: Критика, 1998. – 334 с.
Калакура О. Поляки в етнополітичних процесах на землях України у ХХ ст. – К.: Знання України, 2007. – 508 с.
Żeberek G. Początki ruchu socjalistycznego w Kijowie w latach 1889–1903. – Kraków, 1981. – 214 s.
Łukawski Z. Polacy w rosyjskim ruchu socjal-demokratycznym w latach 1885–1895. – Kraków, 1970. – 151 s.
Szwarc A. Od wielopolskiego do stronnictwa polityki realnej – zwolennicy ugody z Rosją, ich poglądy i próby dzialalności politycznej (1864–1905). – Warszawa, 1996. – S. 25.
Biliński L. Znamiona polityki narodowej i krajowej t. zw. «stażczyków». – Kraków, 1882. – S. 76.
Погодин А.Л. Главные течения польской политической мысли (1863–1907). – СПб.: Просвещение, 1908. – C. 97.
Wereszycki H. Historia polityczna Polski. – Warszawa, 1948. – T. 2. – S. 76–79.
Kwiatkowski W. Walka o wolność i potęgę Polski. – Lwów, 1932. – T. 1. – S. 9.
Perl F. Dzieje ruchu socjalistycznego w zaborze rosyjskim: do powstania PPS. – Warszawa: Ksia-żka i Wiedza, 1932. – S. 37–40.
Życiorysy zasłużonych Pamiętnik Kiowski. – Londyn, 1963. – T. 2. – S. 98–104.
Ibid. – S. 100.
Общественное движение на польских землях. 1864–1914 гг. – М.: Наука, 1988. – С. 34–38.
Szwarc A. Op. cit. – S. 25.
Świt. – Kijów, 1907. – Nr. 2. – 10 stycznia. – S. 15.
Podhorski Z. Po «małej rewolucji 1905 r.» // Pamiętnik Kijowski. – Londyn, 1980. – T. 4. – S. 153.
Łukawski Z. Koło polskie w Rosyjskoj dumie państwowej w latach 1906–1909. – Wrocław, 1967. – S. 36–37.
Kresy. – Kijów, 1907. – Nr. 34. – 13 wrzesnia. – S. 1.
Burzyński K. Przejawy życia politycznego na Rusi od roku 1905. – Kraków, 1909. – S. 8–16.
Центральний державний історичний архів України, м. Київ (далі – ЦДІАК України). – Ф. 442. – Оп. 857. – Спр. 370. – Арк. 1, 16.
Kresy. – Kijów, 1907. – Nr. 33. – 6 wrzesnia. – S. 1.
ЦДІАК України. – Ф. 442. – Оп. 637. – Спр. 545. – Арк. 59–60.
Nasza przyszłość. – Kijów, 1908. – Czerwiec. – S. 309.
Dziennik Kijowski. – Kijów, 1917. – Nr. 66. – S. 3.
Starczewski E. Życie Polskie na Ukrainie. – Kijów: Skład główny w księgarni N. Gieryna, 1917. – S. 42.
Терещенко Ю. Релігія і церква в листуванні В’ячеслава Липинського // В’ячеслав Липинський та його доба. – Кн. 5. – К.: Темпора, 2017. – С. 22–70.
Липинський В. Листи до братів-хліборобів // В’ячеслав Липинський і його доба. – Кн. 1. – К.: Темпора, 2010. – С. 120.
Там само. – С. 103.
Там само. – С. 124.
Там само. – С. 103.
