АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ФІЛОСОФСЬКОГО ОСМИСЛЕННЯ ТУРИЗМУ

Автор(и)

  • В. Зінченко Київський національний лінгвістичний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32589/2412-9321.26.2021.269936

Ключові слова:

філософія, туризм, індустрія гостинності, осмислення, сенс, перспектива

Анотація

Стаття присвячена актуальним питанням філософського осмислення туризму, як знакового явища в суспільному житті та важливої складової економічного розвитку. З кожним новим періодом цивілізаційного розвитку, феномен туризму стає все більше і більше багатогранним. В цілому ряді країн його розвиток посідає пріоритетне місце, враховуючи процент зайнятості населення і високу фінансову дохідність. Туризм уже давно складає основу індустрії гостинності.У
статті характеризуються основні складові філософії туризму. Розкривається аксіологічний сенс філософського туризму. Пояснюється філософська праксеологія туризму. Обґрунтовуються антиномії необмеженої туристичної діяльності.
Прикладів зовсім необов’язкового, а інколи просто недоречного вживання поняття «філософія» чимало. Полишаючи таку довільність на совісті їх авторів, підкреслимо, що «призначення» філософії у її класичному та й сучасному вигляді полягає в тому, щоб її засобами і можливостями визначати для людей життєві смислоутворювальні орієнтири, тим самим залучаючи їх до світу мудрості, царини софійності. Випрацьовуючи уявлення про загальну, універсальну форму
культурного багатства, філософія виявляє і формулює у теоретичних концепціях інваріантні „вічні» засади людського світовідчуття, світорозуміння і світоставлення. Актуальне завдання філософської культури − здійснювати обґрунтування методології пошуку рішень дедалі складніших проблем людського буття у світі, що стрімко змінюється («гераклітівський потік»), озброювати особистість у її виявленні нових смислів власного існування.

Констатуємо: діапазон вживання філософських визначень до пояснень різноманітних реалій суспільного життя та людської діяльності останнім часом суттєво розширився. «Якщо наприкінці XIX і в першій половині ХХ століття науки про людину і суспільство вважалися повністю відокремленими від філософії, то сьогодні відбувається їх своєрідна «рефілософізація», що спричиняє зміни відносин між самими науками про людину і суспільство».

Посилання

Глобальний етичний кодекс туризму: правове регулювання туристичної діяльності в Україні. Київ, 2002. С. 82.

Там само. С. 87.

Бичко І. В. Філософія : курс лекцій. Київ : ЛИБІДЬ, 1993. С. 235.

Там само. С. 230.

Там само. С. 233.

Максименко С. Д. Психогенетичний потенціал особистості : монографія. Київ : Вид-во Людмила, 2021. С. 334.

Там само. С. 336.

Петрушенко В. Л. Філософія: підручник. Львів : Магнолія, 2010. С. 224.

Там само. С. 227.

Friedman M. ReadingsandCasesinCorporateMoralyty / ed. by W. M. Hoffman, J. M. Moore. NewYork, 1990. Р. 113.

Бичко І. В., Табачковський В. Г., Осічнюк Ю. В. Філософія : навч. посіб. Київ : ЛИБІДЬ, 1991. С. 336.

Там само. С. 338.

Бойченко І. В., Бойченко М. І. Філософія : навч. посіб. 2-ге вид. Київ : Ун-т «Україна», 2006. С. 116.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-01-09

Номер

Розділ

Туризмознавство