«Πόλις», «civitas» та «res publica»? Проблема інтерпретації природи Античної Римської держави у наукових працях
DOI:
https://doi.org/10.32589/2412-9321.29.2024.301786Ключові слова:
римська держава, поліс, республіка, громадянська община, державний устрійАнотація
Метою статті є висвітлення проблеми неоднозначного тлумачення природи Римської держави та доцільності використання термінів у наукових дослідженнях. Методологія дослідження базується на загально- та спеціально-історичних методах дослідження. При вивченні наукової літератури та давніх джерел використовувалися такі методи: історико-порівняльний метод, статистичний метод, аналіз словникових визначень, метод узагальнення та логічного аналізу. Наукова новизна. У дослідженні обґрунтовуються особливості та специфіка використання окремих термінів, таких як: “πόλις”, “civitas” та “res publica” для пояснення особливостей Римської держави. Автор також виділяє рідковживані поняття, які мають на меті уточнити структуру Стародавнього Риму та мають потенціал для їх подальшого використання в наукових працях. Результати дослідження. Бачення римського державного устрою різнилося в історичних творах античних авторів. Вони розглядали державу крізь призму доступної їм термінології, що часто призводило до розбіжностей у поясненнях. З початком римської експансії в Середземномор’ї різним було бачення державного устрою Римської держави в історичних працях античних авторів. Вона зумовлювалася різним етнічним походженням, політичними поглядами та освітою її авторів. Активна участь стародавніх греків у написанні історії Риму породила одну з поширених версій, згідно з якою Рим за своєю структурою був схожий на полісні утворення стародавньої Еллади. Встановлення її першості в цьому регіоні також породило у римських громадян власне бачення устрою своєї держави. Це бачення представлено у значній літературній спадщині політика та оратора Марка Тулія Цицерона. Античні школи прагнули спростити для пояснення окремі терміни античної епохи, що спотворювало їх зміст, що призводило до формування неправильного уявлення про античний світ. Конкретизація термінології в наукових працях дасть змогу більш конкретно розглянути різні періоди історії Римської держави, а також уточнити спрямованість наукового дослідження, вказавши на специфіку умов, у яких досліджувалися. відбувалися процеси.
Посилання
Драгоманов, М. (1869). Вопросъ объ историческомъ значеніи Римськой имперіи и Тацитъ. Кіевь: Унивеситетской тепографіи.
Еко, У. (Ред.). (2017). Історія європейської цивілізації. Рим. Харків: Фоліо.
Платон. (2017). Держава (Дз. Коваль, Пер.). Київ: Орієнтир.
Ставнюк, В. (2005). Становлення афінського поліса. Київ: Аквілон-Плюс.
Цицерон. (2020). Про закони. Про державу. Про природу богів (В. Литвинов, Пер.). Львів: Апріорі.
Ando, C. (1999). Was Rome a Polis? Classical Antiquity, 18(1), 5–34.
Appian (1913). The civil wars (H. White, Trans.). Oxford: Loeb Classical Library.
Aristotle (1957). Oxford Classical Texts: Aristotelis: Politica (W. D. Ross, Ed.). Oxford: Oxford University Press.
Augustus. (1969). The deeds of the divine augustus (P. Brunt & J. Moore, Trans.). Oxford: Oxford university press.
Cartledge, P. (2011). Ancient Greece: a very short introduction. Oxford : Oxford: university press.
Cassius, D. (1917). Roman History (E. Cary & H. Foster, Trans.). Loeb: Loeb Classical Library.
Cornell, T. (1995). The Beginnings of Rome: Italy and Rome from the Bronze Age to the Punic Wars (c. 1000-264 BC). London and New York: Routledge.
Dionysi Halicarnasensis. (1925). Antiqutatum Romanarum (C. Jacoby, Ed.). Lipsiae: B. G. Teubneri.
Filonik, J., Plastow, C. R., Zelnick-Abramovitz (Ed.). (2023). Citizenship in Antiquity Civic Communities in the Ancient Mediterranean. London: Routledge.
Finley, M. (1973). The ancient economy.. Barkeley and Los Angeles :University of Califonia press.
Hansen, M. (2006). Polis. An introduction of the ancient greek city-state. Oxford: Oxford university press.
Horace (1982). On poetry: epistles book II. the letters to augustus and florus (C. Brink, Ed.). Cambridge: Cambridge University Press.
Mann, M. (2012). The sources of social power: a history of power from beginning to ad. 1760. Cambridge : Cambridge University Press.
Meyer, E. (1922). Caesar’s monarchy and the principality of Pompey – internal history of Rome from 66 to 44 BC.. Stuttgart : J.G. Cotta.
Mommsen, T. (1874). Roman history (Т. 1). Berlin: Weidmannsche buchhandlung.
Morris, I. (1987). Burial and ancient society: the rise of the greek city-state. Cambridge: Cambridge University Press.
Polybius. (1893). Historiae (Büttner-Wobst, Ed.; L. Dindorf, Trans.). Leipzig : Teubner.
Rich, J., Wallace-Hadrill, A. (Ed.). (2003). City and Country in the Ancient World. London: Routledge.
Tranquillus, S. (1913). The Lives of the Twelve Caesars. Loeb: Loeb Classical Library.
