Туристична дестинація як об’єкт управління в туризмі

Анотація

Метою дослідження є аналіз теоретичних та практичних аспектів формування та функціонування туристичної дестинації як об’єкта управління в туризмі. Методологія. Для виконання поставлених у статті завдань використані наступні методи: системного аналізу, порівняння та групування даних – при уточненні понятійного апарату, дослідженні підходів до формування та особливостей стратегії розвитку, при розробці підходу до оцінки рівня розвитку основних категорій туристичних дестинацій; методи ретроспективного, логічного, математично-статистичного і економічного аналізу – при визначенні оцінки основних категорій ресурсів регіональних туристичних дестинацій України, методи порівняльного, статистичного, стратегічного, просторового аналізу – при обґрунтуванні вибору стратегії управління туристичними дестинаціями, визначенні організаційноекономічного забезпечення стратегії розвитку туристичних дестинацій України. Наукова новизна. Автором розглянуто теоретико-методологічні підходи щодо визначення сутності поняття «туристична дестинація». Окреслено головні компоненти туристичної дестинації – атракції, зручності, доступність, посередники та допоміжні служби, організація діяльності туристів, наявність готового туристичного продукту. Результати дослідження. Встановлено, що важливою умовою функціонування туристичної дестинації є її ресурси та імідж, що формують мотиви до подорожей та являються власне причиною подорожі. Охарактеризовано основні типи
дестинацій за різними ознаками. Наголошено на важливості процесів управління дестинаціями та ролі в них маркетингових механізмів. Представлено аналіз маркетингових інструментів просування туристичних дестинацій. Розкрито ключові завдання в управлінні туристичними дестинаціями.